30/05/2023
Життя поділилося на "До та Після" 24 лютого 2022 року. Єдиний фотопроект який я змогла зробити за цей час - це історії українських жінок, які виїхали їз різних куточків нашої Батьківщини після початку війни до Швеції і змогли там продовжувати своє життя зі своїми дітьми. Історії цих жінок - це лише крапля в океані того, що сталося з нашими життями після початку війни, але навіть вони розривають моє серце на шматки. Деякі з цих жінок були в окупації та бачили страшні речі, які робили російські воєнні на окупованих територіях, деякі вже втратили коханих і ніколи більше не побачать їх. Війна триває, ніхто не знає коли вона закінчиться і скільки ще таких історій ми почуємо. Але я хочу щоб ми Памʼятали про цей страшний досвід, який трапився з нами і передавали його далі. Бо наша памʼять це те, що буде допомагати нам далі ЖИТИ і Відбудовувати наші Життя. Саме завдяки цьому досвіду Ми змінилися НАЗАВЖДИ і вже ніколи не буде, як було раніше. В цьому наш біль, але і наша сила. Запрошую на сайт проєкту.
Jag tar en promenad med barnen längst havet i den vackra staden som jag bor i nu och som jag tycker mycket om – Härnösand. Jag lyfter blicken och ser en helikopter som cirkulerar ovanför staden. Min äldsta son Georgiy gömmer sig plötsligt under en bänk som står utplacerad längs promenade...