04/03/2026
Весілля в лісі
Перше, що спадає на думку – лютий стрес.
Бо окрім ведучого я був ще й організатором.
Ми першими проводили весілля на цій локації, яка щойно відкрилась.
І коли ви бачите ліс, гірлянди і романтику, я згадую таски типу:
— як прокласти лінію електромережі від стовпа
— хто засипле яму перед локацією
— коли нарешті прикрутять унітази
— чим засипати лисі плями, де не проріс газон
— і не забути, що собачку кращої подруги нареченої звати Ожинка
— а гітарист приїде на 20:00
І це все – в понеділок після Великодня.
Від того стресу я навіть закурив у той день.
Але знаєте що я згадую насправді?
Неймовірну теплоту.
Як сказав наречений, описуючи їхню поїздку в ліфті після дощу ще під час знайомства:
“Від струму в повітрі можна було живити будинки навколо”.
От такою була атмосфера цього дня.
Щастя в повітрі. Казка.
І якщо чесно – там навіть був той самий конкурс зі стільцями і лопання кульок.
Так, реально був.
І знаєте що?
Це був розйоб.
Було настільки круто, що можна було олівець у пляшку засовувати – і вайб все одно був би правильним.
(До речі, це теж було)
Кіно під зоряним небом, яке я змонтував з їхніх інтервʼю.
Гітара в фіналі.
Люди, які не хотіли розходитись.
Навіть діджей після сказав:
“Міш, ну як ти це робиш? І місце таке, і люди – це ж просто казка”.
Та бо свої до своїх тягнуться.
Ми дружимо досі.
Вони вчили мене водити і подарували електронне фортепіано на день народження.
І якби ми не поїхали в гори – думаю, Новий рік зустрічали б теж разом.
На початку їм здавалось, що я коштую дорого.
А після цього дня – накинули чаюху.
Бо коли проживаєш таке – розумієш цінність.
Я веду нетривіальні весілля.
Де важливі люди та їх історії.
Якщо вам близький такий формат – консультація в Direct.