03/05/2021
Chornobyldorf Partita №1 - reconstruction
28 квітня в просторі KORA вперше представлена для широкої публіки класична Чорнобильдорфська партита, що вважалася втраченою останні 300 років. Завдяки знахідці цілої коллекції Уртексту, присвяченого інструментальній музиці, партита була реконструйована старшими науковими співробітниками перформативно-археологічного відділу Чорнобильдорфського інституту Roman Grygoriv та Elias Spricht.
🧐 Чорнобильдорфська інструментальна музика - цікавий феномен пост-апокаліптичної культури. Сформувавшись після смерті концептуального мистецтва (кінець ХХІ століття) вона стала перехідним етапом до наступної хвилі ритуального театру та нового фольклору (середина XXIV століття).
🧐 Як правило Чорнобильдорфська партита виконувалась струнними мікротональними інструментами, із задіянням широкого спектру перкусивних та розширених техник гри.
В умовах руйнування інституцій, які займались розвитком Нової Музики до-постапокаліптичного періоду (видавництва, ансамблі, фестивалі та консерваторії), музикування із застосуванням розширених технік гри перетворюється на побутову імпровізаційну традицію вільної графічної нотації, що передається з покоління в покоління. Починаючи з XXIII століття фрагменти партитур фіксуються у вигляді Уртекстів.
🧐 Поступова деградація технічних засобів призводить до зникнення лайф-електроніки і переходу до чисто акустичних практик. Натомість, нащадки композиторів та музикантів, що навчались на електроакустичних факультетах в Граці або Карлсруе намагаються імітувати лайф-електроніку за домопогую акустичних засобів та нетипових способів гри.
🧐 Класична Чорнобильдорфська партита включає 7 частин, що утворились як мікс німецької, французької та української інструментальних і танцювальних сюїт:
🎼 Toccata
🎼 Allemande
🎼 Chronos
🎼 Ricerсar
🎼 Menuetto e Fuga
🎼 Air
🎼 Gopaque
🧐 Особливо цікавою є історія виникнення фінального швидкого танцю - Gopaque. Згідно з останніми дослідженнями він виник як постжанр на основі українського народного танцю Gopak, зазнавши впливів орнаментації барокової сюїти французького типу (XVIII століття) та набагато більш пізніших інструментальних технік (кінець XX століття).
🧐 Gopaque набуває широкого поширення вже на початку ХХІІ століття і характеризується використанням цілого спектру унікальних технік, серед яких "cossack pizziccato", "sagaidachnyi multi-glissando" та "ricohet de Baturyn".
Технічний продакшн
