06/05/2025
Привіт, люба!
Це я — ти, з того часу, коли мрія про Норвегію ще тільки жила тихо в серці.
Ти вже тоді знала, що хочеш не просто побачити нову країну — а відчути її. Вдихнути повітря фіордів, зустріти світанок на вершині, поглянути в очі людям, що живуть у гармонії з природою.
Ти хотіла не «відвідати», а побути.
Не на кілька днів — а настільки, щоби щось у тобі змінилося.
Ти пам’ятаєш, як усе почалося: 2015-й рік — перші образи в уяві. А потім — той мох, норвезький, живий, красивий. І наче знак, який ти тоді не прочитала. Але серце запам’ятало.
Ти мріяла, та ніколи не забувала, де твоє коріння.
Ти завжди знала: жити хочеш в Україні.
Бо вона — твоя душа, твоя земля, твоя правда.
І навіть у мріях про далекі північні світанки ти завжди тримала її поруч.
Можливо, коли ти читаєш це — мрія вже здійснилась. А може — ще попереду.
Але хай як би не було — ти залишилась вірною собі.
Твої мрії — справжні.
І ти — теж.
З любов’ю твоя я з минулого❤️